Компостна купа може лежати місяцями, майже не змінюючись, навіть якщо її час від часу поливати й перемішувати. Щоб активізувати розкладання органіки, досвідчені городники радять скористатися звичайними пекарськими дріжджами.
Компост — одне з найцінніших натуральних добрив для саду й городу. Він покращує структуру ґрунту, допомагає утримувати вологу та повертає землі поживні речовини. Саме тому дачники охоче закладають компостні купи, розраховуючи згодом отримати безкоштовний родючий перегній.
Але на практиці очікування нерідко затягується. Органічні рештки можуть лежати рік, а іноді й два, особливо, якщо в купі багато сухого листя, грубих стебел і гілок. Компост начебто поливають і перемішують, а до стану пухкого темного добрива йому все ще далеко.
Один із домашніх способів активізувати розкладання органіки — дріжджовий розчин. Він може підштовхнути роботу мікроорганізмів. Однак ефект залежить від вологості, температури, доступу кисню та складу самої компостної купи.
Пекарські дріжджі — живі мікроорганізми, які особливо активно працюють у теплому вологому середовищі за наявності цукрів. Потрапляючи в компост, вони не перетворюють гілки та листя на перегній самостійно, але можуть тимчасово активізувати мікробіологічні процеси.
У результаті, органіка починає інтенсивніше розігріватися і розкладатися. Втім, швидкість дозрівання компосту залежить насамперед від правильного співвідношення сухої та зеленої органіки, вологості, доступу кисню й розміру рослинних решток.
Найпростіший варіант потребує лише трьох компонентів: 100 г пресованих або 30–40 г сухих дріжджів; 200 г цукру або приблизно 500 мл старого варення; 10 л теплої води.
Вода має бути саме теплою, а не гарячою. Дріжджі та цукор розчиняють і залишають суміш приблизно на добу в теплому місці. Поява піни свідчить про активне бродіння.
Можна приготувати й концентрат: дріжджі та кілька ложок цукру спочатку розвести у 3 л теплої води, залишити на ніч або на добу, а перед використанням довести об’єм до 10 л.
Перед обробкою перевірте вологість купи. Органічна маса повинна нагадувати добре віджату губку: бути вологою, але з неї не має текти вода.
Якщо компост пересох, спочатку рясно зволожте його звичайною водою. Дріжджовим розчином краще не просто полити поверхню, а рівномірно просочити всю товщу.
Оптимальний варіант — проливати органіку шарами приблизно по 20–30 см, після чого перемішати її вилами. Зверху компост можна прикрити матеріалом, який допоможе утримувати вологу, але не перекриє доступ повітря повністю.
Через 5-7 днів купу бажано ще раз перелопатити, щоб наситити киснем. За потреби процедуру повторюють через два-три тижні.
Дрібні зелені рештки, трава, листя та кухонна органіка розкладаються значно швидше, ніж деревина. Тому не варто очікувати, що товсті гілки зникнуть за кілька тижнів лише завдяки дріжджам. Їх краще попередньо подрібнити.
Якщо в купі багато сухих стебел, гілок чи тирси, їм також потрібне джерело азоту – наприклад, свіжа трава, рослинні кухонні відходи або невелика кількість пташиного посліду.
Саме баланс між «коричневими» вуглецевими та «зеленими» азотними компонентами значною мірою визначає, наскільки активно працюватиме компост.
